На один день наша студія вишивки перетворилася на студію писанкарства Тетяни Коновал. Таня в черговий раз завітала до нас у гості, за що ми їй щиро дякуємо! Зустріч та спілкування пройшли в теплому дружньому колі СвоїхРідних. Цього разу ми писали традиційну подільську писанку.
Дуже приємно, що до наших зустрічей долучаються наші родини. Особливо тішить участь найменших - дітей та онуків.
Своїми враженнями від зустрічі ділиться Олеся Усата, донечка нашої Наталки.
Іноді мене дивують люди, які усе своє життя просиджують перед телевізором, заїдаючи фаст-фудом. За своє коротке, але все ж таки життя я вже випробувала досить занять, ходила на різноманітні секції, але сьогоднішня зустріч запам’ятається на довго. У цей день я познайомилася з чудовим колективом. Складається він з прекрасних людей, які творять дива власними руками.
Темою сьогоднішньої зустрічі були писанки. Ця робота показала, що кожна людина індивідуальна і навіть коли завдання було у всіх однакове, спроможна показати свою фантазію. Навчала цьому мистецтву Тетяна - одна із найкращих майстринь в Україні. Її роботи викликають неймовірні відчуття захоплення і в той час подив, адже важко повірити, що людина спроможна на створення таких неймовірних малюнків. Найбільше мене напевно вразило різноманітність орнаментів різних регіонів України, і що найголовніше, кожен із цих елементів має певне значення. Як рушником можна написати долю, так і писачком можна вималювати майбутнє. Ознайомившись з теоретичним етапом, ми перейшли до практики. Це виявилося набагато складніше, ніж я очікувала. Хоча вже не вперше тримала писачок, але таких знань, умінь ви не отримаєте ніде краще, ніж від уст людини, яка віддана своїй справі. Важко навіть було уявити наскільки складна виявилася це справа. Але усі впоралися на відмінно. Головне що від цієї роботи ми усі залишилися задоволеними та пішли по-домівкам у піднесеному настрої. Шукайте, знаходьте, пізнавайте усе, а особливо, якщо це стосується історії рідної Батьківщини.
0 коментарі:
Дописати коментар