Низь. Основні відомості та прийоми виконання

"Низь", "низинка", "низя", "низиннє". Ця техніка займає провідне місце у вишивці південних районів Вінниччини, широко розповсюджена в інших районах Поділля та на Гуцульщині. За способом прокладання вишивальної нитки вона повторює ткання і є досить давньою.

Вивчаючи техніку вишивання низзю, можна говорити про низь просту, низь замкову або завертану, про низь "стрибунку" та про кольорове виповнення низинного розводу. В цій серії майстер-класів ми відхилимося від сталої методики поступового вивчення цих різновидів та прийомів тому, що дуже часто у виробах вони зустрічаються всі разом, надаючи майстрині можливість якнайкраще втілювати художній задум.

В якості навчального зразка пропонуємо відшити орнаментальну смугу, яка зустрічається у вишивці жіночих сорочок на Вінниччині. Фрагмент оригінальної вишивки ви можете бачити на фото, що розпочинає цей допис.

Основною характерною особливістю низі є те, що вишивка виконується з виворотнього боку. Доводилося чути різні пояснення чому саме так. Від абсолютно містичних, до суто технічних. На нашу думку прийом вишивання з вивороту має практичне пояснення. По-перше, завдяки цьому утворюється характерна неповторна фактура вишивки. По-друге, погляньте, будь ласка, на наступне фото.

Вишивати подібні дуже щільні узори з лиця дуже важко, бо майже нічого не видно, тоді як з вивороту видно все і тому вишивати значно легше.

Низь належить до тих технік, які вишиваються прийомом "голку вперед". Тобто на голку набирається певна кількість ниток полотна, потім пропускається необхідна кількість ниток. І так рядок за рядком.

В літературі зустрічаємо посилання на правило, яке говорить про те, що вишивальна нитка має покривати непарну кількість ниток полотна. Так, таке правило існує, але воно не є абсолютним. Зустрічаються відхилення від нього.

Узори, вишиті низзю утворюються комбінуванням стібків різної довжини. Якщо стібок досить довгий, то нитка може провисати, або, навіть, зачепитися за щось під час носіння сорочки. Щоб цього не сталося, вишивальну нитку закріплюють на полотні, пришивають її невеличкими петельками - замками. Низь із замками називається замковою або завертаною дякуючи способу яким виконуються петельки - замки.

Стібки, які покривають 7 або більше ниток полотна є достатньо довгими. Їх треба закріплювати замками. Але це правило також не є абсолютним. Довжина, яка умовно поділяє стібки на такі, які треба закріплювати і такі, що ні, залежить від товщини нитки з якого зіткано полотно та від його щільності. Замкова низь відрізняється від звичайної більш широкими лініями узору та характерною "кучерявою" фактурою.

Як правило, стібок закріплюється замком до кожної четвертої нитки полотна. Але заради досягнення красивого симетричного розташування замків відстань між ними в деяких місцях може змінюватися. Розміщувати замки треба так, щоб вони утворювали красиві симетричні лінії. Технічні особливості вишивання низзю обумовлюють те, що вишиті нею орнаменти переважно складаються з нахилених під однаковим кутом ліній (45 градусів а рівномірному полотні). Тому і лінії замків утворюють діагоналі. Але зустрічаються фрагменти з горизонтальним положенням ліній замків.

Багатоколірні орнаменти вишиваються низзю в декілька етапів. На першому етапі відшивається основний узор, який називають розвід. Після цього накладається кольорова вишивка. Кольорове виповнення може бути виконано різними техніками вже по лицю роботи або також низзю.

В більшості випадків вишивати низзю можна без п'ялець, тримаючи полотно руками. Але в деяких випадках, наприклад, при вишиванні на дуже тонкому полотні п'яльці можуть суттєво полегшити роботу. Отже, використання п'ялець при вишивці низзю припустиме.

Вишивати низзю зручно за технічними малюнками (схемами), які складаються як для лицевого боку, так і для виворотнього. Технічний малюнок розводу нашого орнаменту виглядає наступним чином. Крапками позначено замки та місця початкового вколу голки та кінцевого виколу.

Пряме посилання на схему

Стіби низі прокладаються знизу вверх та зверху вниз перпендикулярно простяганню орнаменту на всю його ширину з покрайницями якщо вони є. Але якщо в малюнку є досить великі площини, виповнені відмінним від основного кольором, то прокладати під ними довжелезні стіби основного розводу не варто. В такому випадку розділяємо розвід на фрагменти, які вишиваємо окремо. На нашому малюнку принцип розділення показано шляхом умовного винесення одного з фрагментів за межі орнаменту.

Стіби виконуються за один прийом одночасно проводячи голку через місце вколу та виколу.

Основний напрямок вишивання зліва на право.

Ну, що ж. Почнемо. Наш зразок вишито на коломийському бававняному полотні №40 нитками муліне DMC у чотири складання.

Закріплюємо кінець вишивальної нитки достатньої довжини. Пізніше ми заправимо його, повторивши декілька сусідніх відшитих стібків.

Прокладаємо перший стібок набравши на голку одну горизонтальну нитку полотна.

В зустрічному напрямку прокладаємо стібок, набираючи три горизонтальні нитки полотна.

Обережно підтягаємо вишивальну нитку

І прокладаємо наступний ряд, набравши на голку п'ять горизонтальних ниток полотна

І знову підтягаємо вишивальну нитку

Наступний стібок повинен накривати сім горизонтальних ниток полотна. Стібки такої або більшої довжини закріплюємо замками. Замок буде розміщуватися на четвертій горизонтальній нитці. В даному випадку це середина стібка.

Виконуємо замок таким чином. Робимо частину довгого стібка, набираючи на голку чотири горизонтальні нитки полотна

Повертаємося на одну нитку назад і виконуємо наступну частину стібка набираючи на голку чотири горизонтальні нитки полотна

Таким чином навколо однієї горизонтальної нитки полотна утворюється петля - замок, яка і утримує від провисання наш довгий стібок

Ось так наша робота виглядає з лиця

На більш довгих стібках виконуємо декілька замків, розміщуючи їх по довжині стібка відповідно до загального малюнка

З лиця наша робота має такий вигляд:

Продовжуємо вишивати за технічним малюнком, використовуючи ті прийоми, які ми щойно розглянули.

На наступних світлинах зафіксовані деякі моменти вишивання.

Світлі не заповнені лінії розводу утворюються завдяки пропускам між стібками

Продовжуємо вишивати за малюнком

І отримуємо ось такий результат

З лиця наш фрагмент має такий вигляд

Вишиваємо ті фрагменти, що залишилися

Розвід готовий

Способи виконання кольорового виповнення розглянемо в наступному дописі.

Приємного вишивання!