В своїй книзі "Вишивка східного Поділля" Євген та Тетяна Причепії в розділі "Вишита сорочка Поділля" пишуть: "... тут уже почали вишивати низинні візерунки на фабричному тонкому полотні, тому дещо змінився масштаб орнаментів на плечах і поділках - вони стали дрібнішими, не так легко читаються. Однак набуло явище, що компенсувало дрібність та певною мірою "затертість" низинних узорів. Це - вишивання комірів сорочок." [1, стор. 53]
Я не зразу зрозумів, що означає "затертість". Але минулого тижня мав можливість гарно роздивитися сорочку із зазначеного регіону.
09:00
Інна Єрмакова
Під час наших Полтавських мандрів важко було оминути Решетилівку. Досить довгий час вона була в наших мріях-планах помічена пунктиком «відвідати обов’язково!». Аж тут співпали бажання і чудова нагода. Тим більше, що маємо у друзях чудову Олю Маєвську, яка родом з Решетилівки. Там живуть її батьки. А з самою Олею ми познайомились три роки тому в Луганській державній академії культури та мистецтв, куди Оля приїжджала захищати студентську наукову роботу за темою саме про славнозвісних майстрів Решетилівки. Вона досить системно і серйозно займалась дослідження народних промислів Полтавщини, нам пощастило мати в особі друга ще й гарного екскурсовода та лектора! Отже зустрівшись з Олею в Полтаві, ми разом вирушили до славної Решетилівки.
Опрацьовуємо матеріали дослідження вишивки Поділля. Цю сорочку ми зустріли в експозиції Бершадського районного краєзнавчого музею.
Сорочка пошита з тонкого бавовняного фабричного полотна (бязь). Пошита в середині - другій половини минулого сторіччя. Такі сорочки є характерними для с. Війтівка того часового періоду.
26.06.2015 смт Опішне. (фото О.Нарбут) |
Григорій Петрович Гринь – людина, яке все своє життя присвятила вишивці. Якщо бути точним, то збиранню, вивченню і на основі цього створенню орнаментів. Він пройшов нелегкий життєвий і творчий шлях. Це тепер Григорій Петрович – талановитий митець, дослідник традиційної полтавської вишивки, майстер художньої вишивки, Заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, голова Опішнянського осередку. А в далекому серпні 1960 року молодий художник-випускник Решетилівського художньо-промислового училища почав свій трудовий і творчий шлях в Художньо-промисловій артілі імені Н.Крупської. А вже наприкінці 1961 року був призначений головним художником фабрики.