В своїй книзі "Вишивка східного Поділля" Євген та Тетяна Причепії в розділі "Вишита сорочка Поділля" пишуть: "... тут уже почали вишивати низинні візерунки на фабричному тонкому полотні, тому дещо змінився масштаб орнаментів на плечах і поділках - вони стали дрібнішими, не так легко читаються. Однак набуло явище, що компенсувало дрібність та певною мірою "затертість" низинних узорів. Це - вишивання комірів сорочок." [1, стор. 53]
Я не зразу зрозумів, що означає "затертість". Але минулого тижня мав можливість гарно роздивитися сорочку із зазначеного регіону.
І неясність прояснилася. Все стало на свої місця.
Судіть самі:
Дуже важливо мати можливість безпосередньо ознайомитися з роботами майстринь різних часів, різних місцевостей. Навчитися вишивальним технікам можна по книжках, але відчути характер вишивки, розгледіти нюанси можливо лише доторкнувшись до справжніх зразків. Отже, використовуйте будь-яку можливість для цього. Відвідуйте музеї, за можливості знайомтесь з колекціями приватних колекціонерів, тощо.
P.S. А про вишивку на комірах сорочок, наведену в цитаті, поговоримо в одному з найближчих дописів.
-----------------------------------------
Перелік посилань
1. ВИШИВКА СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ. Альбом / П77 Автори: Є. М. Причепій, Т. І. Причепій, керівник проекту: Л. П. Лихач. - К.: Родовід, 2007. - 344 с. ISBN 966-7845-30-3
Немає коментарів:
Дописати коментар