Інна Єрмакова


Вперше я дізналась про Державну спеціалізовану художню школу-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішному»  і завітала до неї три роки тому під час участі у фото пленері, що проводив Національний музей–заповідник українського гончарства в Опішному. Враження були такими яскравими, що не полишала надії, що ще не раз життя подарує можливість навідати цей унікальний заклад. І ось знову я в Опішному! І, звичайно, я не могла не скористатись нагодою і не відвідати ще раз цей унікальний Дивосвіт дитячого гончарного світу!

Вишивка Поділля. Вона зачаровує, викликає захват неперевершеною майстерністю, делікатністю та складністю виконання, вражаючими орнаментами, наповненими сакральним змістом… Великою радістю та задоволенням є можливість бачити справжні скарби народної творчості, тримати їх в руках, досліджувати, намагатися відтворити.


Сьогодні ми отримали унікальний подарунок для нашої студії. Подарунок-шедевр! А автор цього подарунку  - Тетяна Коновал! А якщо  подарунок від Тані, то ви вже, мабуть,  здогадались який саме!



А передісторія виникнення цієї писанки-подарунку така…

Готуючи матеріал про узор настилу “гречка”, зустрів протиріччя у назвах.

Так, в більшості джерел зазначено, що "гречка" - це мережка, що утворена мотивами з діагональною композицією що не торкаються один одного, а "вівсяночка" - це мережка в якій настил утворює меандровий орнамент, тобто єдиний ланцюжок без проміжків між елементами.

У зразках народної вишивки зустрічаємо цілу групу мережок, об’єднаних спільною ознакою - наявністю настилок. Настилки виконуються накладанням вишивальної нитки поверх ниток основи з прикріпленням маленькими стібками - пересягами (подібні до вишивки “уприкріп”). В літературі можна зустріти узагальнюючу назву таких мережок: “полтавські мережки”. Але зустрічаються вони не лише у полтавській вишивці, а й у вишивці інших регіонів. Ці мережки можуть бути як вузьким однорядними, так і ширшими багаторядними. Вишивають геометричні або рослинно-геометричні узори. В давні часи вишивали виключно геометричні узори.



Інна Єрмакова

Сьогодні, 14 червня 2015 року відбулося чергове занятті в студії «СвоєРідне». 


А починалося все так… Жовтень 2014 року. Минуло кілька місяців після нашого переїзду до Вінниці. Перші місяці були наче в тумані. Наша родина, як і кожен з вимушених «тимчасово переміщених» намагалась адаптуватись до змін в житті, навчитися сприймати дійсність. Жити. Виживати.



Мені було легше, бо ще до війни я (через мою професію та хобі)  була знайома та товаришувала з вінницькими фотографами. Вони допомагали і з переїздом, і з працевлаштуванням, і з побутом. Завдяки друзям-фотографам, що зразу завантажили мене фотографічною діяльністю, участю в заняттях фото-клуба, лекціях та спільних проектах, я швидше відволікалась від сумних думок та розпачу.



В жовтні разом з колегами я вперше потрапила в міську бібліотеку №11 м. Вінниці. Там відкривалась виставка робіт нашого колеги з Рівного.


Мені дуже сподобалась затишна, творча атмосфера цього закладу. Познайомились з колективом – це дуже активні, творчі, щиросердні, гостинні люди: Вельган Ольга, Плотнікова Світлана, Богданюк Лариса.  Вони, дізнавшись хто я і звідки, розпитували про родину, про життя, про те, чим займались до цих страшних подій. Розповіла про сина-студента, чоловіка, що має хобі дивне, як для чоловіка. Якщо чесно, то мені дуже хотілось повернути його до вишивання. Бо через всі події та ситуацію в країні він вже довго не вишивав і взагалі не планував, здається, повертатися до цієї справи. Ми звикли до подиву і зацікавленості, коли люди чують таку дивину,  бо ж не часто зустрічаються чоловіки, що вишивають. Тому погодились на пропозицію завітати в гості в бібліотеку вже разом з Андрієм.

Заволікання 

Заволікання - один з найдавніших швів української вишивки. За характером руху і переплетення ниток він повторює ткання. Відомий у різних місцевостях. Особливо поширений на Поліссі, де ним виконують узори темно-червоною ниткою із вузенькими чорними або темно-синіми смужечками по краях і по центру узору.

Сорочка з колекції Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”

Заволікання - техніка ефектна, не складна у виконанні. Дозволяє швидко вишивати узори досить великого розміру.


Техніка "уперед голкою" є досить простою і разом з тим є базовою для різних стібків, які досить часто зустрічаються в українській народній вишивці.


Технікою “попередголку” (уперед голкою) вишивають справа наліво горизонтальними рядами, набираючи на голку потім пропускаючи необхідну кількість ниток полотна. Стібки повинні бути не занадто довгими. Такими, щоб нитка не висмикувалась під час використання та прання виробу. Також треба слідкувати, щоб робоча нитка не стягала полотно надмірно, але й не провисала. 



Ця техніка використовується для виконання різних стібків. Таких, як двобічна стебнівка, заволікання, занизування, низь (низинка), тощо.


Двобічна стебнівка (штапівка).

Шов двобічна стебнівка виконується в два етапи технікою “попредголку”. На першому етапі за лінією малюнка прокладаємо шов попередголку.





Раді вітати Вас на сторінках нашого блогу.

За останній рік в нашому житті відбулося багато змін. Незмінними лишились щире захоплення традиційною вишивкою, намагання дослідити, опанувати, зберегти та передати спадок поколінь майстрів, потреба приязного дружнього спілкування в колі поціновувачів цього виду творчості.